Історія кафедри. Кафедра кримінального права та правосуддя утворена 10 лютого 2004 р. внаслідок реорганізації циклової комісії кримінально-правових дисциплін та організації роботи правоохоронних органів Чернігівського державного інституту права, соціальних технологій та праці. Створення кафедри було викликано необхідністю формування і підготовки кваліфікованих фахівців у сфері кримінально-правових дисциплін, здатних використовувати набуті теоретичні та практичні знання у подальшій професійній діяльності.

Завідувачем кафедри з моменту її створення до вересня 2012 р. була к.ю.н., доцент Остапенко Л.А., із вересня 2012 по вересень 2014 року – к.ю.н., доцент Берднік І.В, із вересня 2014 року по 2019 рік – к.ю.н., доцент Головко М.Б, із вересня 2019 року кафедру очолює д.ю.н., доцент, професор кафедри Коломієць Н.В.

Кафедра кримінального права і правосуддя є випусковою, її діяльність регламентується розробленим і затвердженим в установленому порядку Положенням про кафедру Національного університету “Чернігівська політехніка”.

Кафедра має власну історію та традиції. Викладачі кафедри постійно беруть участь у науково-практичних семінарах, дослідницьких проектах, міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, проводять круглі столи, приділяють особливу увагу науковій та навчально-виховній роботі зі студентами. Результати науково-дослідної діяльності апробовані під час проведення щорічних науково-практичних конференцій, а матеріали  публікуються у фахових виданнях. 

Науково-педагогічний склад кафедри

Вагомим є науковий потенціал кафедри: з 9 викладачів – 1 доктор юридичних наук, 6 кандидати юридичних наук.

Коломієць Наталія Володимирівна, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри, професор кафедри. У 2007 році закінчила Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого (нині — Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого») за спеціальністю «Правознавство». У 2012 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему:

«Застосування кримінально-виконавчого законодавства до осіб, засуджених за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. У 20015 році отримала вчене звання доцента. У 2018 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Заохочення в кримінально-виконавчому праві: теоретичні засади та практика застосування» за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. Є автором понад 90 наукових праць та навчально-методичних праць. Серед яких дві монографії: «Кримінально-виконавча характеристика наркозалежних осіб в умовах позбавлення волі», «Заохочення у кримінально-виконавчому: теоретико-прикладний аспект». Викладає курс навчальних дисциплін: «Кримінальне право»; «Кримінально-виконавче право»; «Проблеми виконання покарань за кримінальним законодавством України»; «Актуальні проблеми кваліфікації злочинів у службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг»;  «Проблеми застосування Європейського суду з прав людини у кримінальному судочинстві України». Коло наукових інтересів: кримінально-виконавчі засади виконання й відбування покарань.

Остапенко Людмила Анатоліївна, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри, директор Навчально-наукового інституту права і соціальних технологій ЧНТУ, автор більше 100 наукових та навчально-методичних праць. У 1986 році закінчила Чернігівський юридичний технікум. У 1994 році закінчила Українську державну юридичну академію (нині — Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого») за спеціальністю “Правознавство”.

У 2012 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Організаційно-правові та психологічні засади вдосконалення взаємодії працівників оперативних підрозділів та слідчих», спеціальність 19.00.06 – юридична психологія. З вересня 2012 року викладає курс навчальних дисциплін: “Кримінальне право”, «Прокуратура в Україні», «Адвокатура в Україні», «Актуальні проблеми досудового розслідування», «Юридична психологія». Сфера наукових інтересів: захист прав і свобод людини й громадянина у кримінальному провадженні; правові засади здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Сенченко Надія Миколаївна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри, автор понад 30 наукових праць. У 1989 р. закінчила Чернігівський юридичний технікум, у 1996 р. – Харківську юридичну академію ім. Я.Мудрого (нині — Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого») за спеціальністю “Правознавство” і отримала кваліфікацію юриста.

У 2013 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему „Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру”. Викладає курс навчальних дисциплін: «Кримінальне процесуальне право»;  «Проблеми теорії доказів у кримінальному провадженні».

 Осипенко Іван Петрович, старший викладач кафедри, автор понад 15 наукових праць. У 1970 році закінчив Київський радіо-механічний технікум, у 1978 році – Київський політехнічний інститут, у 1978 році – Київську вищу школу МВС СРСР. Є автором навчально-методичного посібника «Обшук і виїмка (тайники та способи їх виявлення)», співавтором навчально-методичного посібника «Обшук (юридико-психологічні аспекти організації та проведення), навчальних посібників:

«Криміналістика (Теоретичні основи. Криміналістична техніка)», «Криміналістика (Криміналістична тактика)». Викладає курс навчальної дисципліни: «Криміналістика».

Петрик Олена Леонідівна, кандидат наук з державного управління, доцент кафедри, автор понад 20 наукових праць. У 2011 році закінчила Чернігівський інститут права, соціальних технологій і праці. У 2012 році закінчила Чернігівський державний технологічний університет за спеціальністю “Правознавство”. У 2016 році захистила дисертацію на тему: “Державне регулювання гарантій науково-педагогічних працівників та механізми їх реалізації” за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного регулювання. Викладає курс навчальних дисциплін “Кримінальне право”, «Прокуратура в Україні», «Адвокатура в Україні». Наукова діяльність пов’язана з розвитком наукових уявлень про реалізацію та удосконалення механізмів державного управління у сфері освіти та науки, налагодження ефективної співпраці таких інститутів суспільства як освіта, наука й бізнес, а також удосконалення державної політики молодіжної зайнятості.

 Толкач Анжеліка Миколаївна,  старший викладач кафедри, автор понад 20  наукових праць. У 1989 році закінчила Чернігівський педагогічний інститут ім. Т.Г. Шевченко, за спеціальністю «Історія та Радянське право» у 2000 році – Чернігівський юридичний коледж за спеціальністю «Правознавство».  Викладає курс навчальних  дисциплін: «Кримінологія», «Судова медицина та судова психіатрія». Сфера наукових інтересів: кримінологія, профілактика злочинів, віктимологія.

Іваньков Ігор Володимирович, доцент кафедри, кандидат юридичних наук. У 1982 р. закінчив Ленінградське Вище політичне училище імені 60-річчя ВЛКСМ МВС СРСР, у 1999 р. – Київський інститут внутрішніх справ, спеціальність: правознавство. З 1982 по 1992 рр. проходив службу у Внутрішніх військах МВС СРСР, з 1992 по 2007 рр. у правоохоронних органах України. З 1996 по 2019 рр. працював на викладацьких посадах в Чернігівській Академії Держаної пенітенціарної служби України. Полковник внутрішньої служби.У 2006 р.захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Тюремні установи в Україні в системі карально-охоронного механізму держави (кінець ХІХ — середина ХХ ст.)», спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. У 2015 р. отримав вчене звання доцент кафедри теорії та історії держави і права, конституційного права. Викладає навчальні дисципліни: «Правові засади оперативно-розшукової діяльності», «Кримінально-виконавче право. Є автором та співавтором понад 60 опублікованих наукових праць. Приймав участь у  якості тренера-експерта у 6 міжнародних проектах. В межахпрофесійної діяльності досліджував стан пенітенціарної діяльності у США, Королівстві Швеція, Королівстві Норвегія, Республіці Казахстан.